У вашого кота свербить шкіра?

Чи помічали ви коли-небудь, що ваш кіт витрачає багато часу на те, щоб чухати, дряпати, кусати або вилизувати свою шкіру та шерсть? Може дійти до того, що ваш домашній улюбленець через це стане пригніченим, і ви не будете знати, що робити.
Свербіж шкіри є дуже поширеною ознакою того, що є проблема із здоров’ям вашого кота. На жаль, цей симптом не є специфічним для якоїсь конкретної хвороби, це означає, що діагностика та лікування основної причини може бути складним завданням.

Як визначити, що ваш кіт має свербіж?

Ми всі бачили, як наші коти час від часу чухаються, тож як зрозуміти, коли шкіра справді свербить і завдає коту дискомфорту? Ось деякі ознаки, на які варто звернути увагу:

• Чухання частіше, ніж зазвичай – якщо ви помічаєте, що ваш кіт чухає себе регулярно, а не один чи два рази, це ознака проблеми
• Надмірне вилизування/висмикування шерсті
• Надмірне тертя мордою або тілом об предмети (більше, ніж зазвичай)
• Викусування або вигризання шкіри або шерсті
• Лисі ділянки (втрата шерсті)

Що викликає свербіж шкіри у котів?

Існує багато причин свербіння шкіри, деякі з них досить очевидні, як-от блохи чи кліщі, а інші виникають через захворювання систем і органів.

Деякі з найпоширеніших причин виникнення свербежу шкіри:

Зовнішні паразити, такі як блохи та кліщі

Зараження блохами є найпоширенішою причиною свербежу шкіри у котів, але це не єдині паразити, які надто люблять шкіру котів.

Кліщі, комарі та мухи також можуть викликати страждання та спричиняти подразнення, хоча вони, як правило, менш поширені. Кліщів, таких як Cheyletiella, також відомих як ходяча лупа, лікувати важче ніж бліх, є ще деякі інші види кліщів, наприклад ті, що викликають саркоптоз, можуть переходити від котів до людей або паразити, що викликають демодекоз.   

У будь-якому випадку, вчасне проведення профілактичних обробок – найкращий спосіб запобігти та лікувати зараження паразитами у котів. Для цього переконайтеся, що ви дотримуєтеся рекомендацій виробника, одночасно обробляєте всіх домашніх тварин у домі та обробляєте навколишнє середовище, у разі виявлення зовнішніх паразитів.

Алергія, поширене захворювання у котів

Коти можуть страждати від алергій так само, як і люди, і алергічні реакції можуть спричиняти сильний свербіж шкіри.

Алергія у котів включає:

• Блошиний алергічний дерматит (FAD) – якщо у кота алергія на білок, присутній у слині бліх, досить одного укусу, щоб спричинити реакцію та викликати сильний свербіж.
• Харчова алергія – спричинена реакцією на інгредієнт котячого раціону, наприклад, курятину, баранину, яловичину, молочні продукти чи пшеницю.
• Атопічний дерматит – алергія на щось у навколишньому середовищі тварини, наприклад на пилок, траву, кліщів домашнього пилу тощо.

Алергічні реакції можуть мати різноманітні причини та цілу низку інших симптомів, крім свербежу шкіри.
Ці причини можуть пересікатися, тобто ваш кіт може мати харчову алергію та атопічну (на компоненти з навколишнього середовища) алергію одночасно.

Шкірні інфекції

Інфекції шкіри можуть бути викликані різноманітними мікроорганізмами, і в більшості випадків вони є вторинними щодо основної проблеми або можуть виникати як результат самоушкодження, пов’язаного із сверблячкою.

Це означає, що інфекції, будь то бактеріальні чи інші, в основному є наслідком ослабленого імунного середовища в шкірі, оскільки подразнена та пошкоджена шкіра легко інфікується.
Грибкові інфекції, такі як стригучий лишай, можуть спричинити випадіння шерсті (алопецію) у котів і утворення кірки, почервоніння шкіри (іноді круглої форми), хоча свербіж у цьому випадку дуже перемінний.

Контакт з подразниками шкіри

Випадковості трапляються! Якщо ви раптово помітили, що ваш кіт чухається, як навіжений, варто перевірити, чи не контактував він часом із чимось, що може подразнювати шкіру, наприклад побутовими миючими засобами чи іншими речовинами.

Зателефонуйте своєму ветеринарному лікарю за першої можливості, оскільки велика кількість речовин можуть бути небезпечними для вашого кота у великих кількостях або якщо вони затримуються на шкірі надто довго. 

Психогенна алопеція

Це емоційна проблема у котів, які чомусь тривожаться, а не симптом свербіння. Однак багато ознак можуть здаватися однаковими, наприклад, надмірне вилизування і висмикування шерсті, що спричиняє часткове випадіння або  ламку шерсть. Діагностика психогенної алопеції здійснюється шляхом виключення інших причин і оцінки ситуації в оточенні  кота та виявлення потенційних причин стресу.

Чим ви можете допомогти своєму коту?

Коли ви стикаєтесь із синдромом свербежу у кота, перше, що спадає на думку: чи мине це?

Причини свербежу дуже різні, а отже, і відповідь на це питання відрізнятиметься. Хороша новина полягає в тому, що зазвичай свербіж шкіри зникає при належному лікуванні або, принаймні, його можна адекватно контролювати.

В залежності від причини, усунути свербіж шкіри може бути дуже просто, як, наприклад, регулярною обробкою від бліх. Однак деякі причини важко діагностувати та лікувати, що значно ускладнює усунення свербежу.

Зверніться за ветеринарною допомогою

Найважливішим кроком є отримання консультації ветеринарного лікаря якомога швидше. Лікар проведе усі необхідні тести та зможе точно визначити основну проблему, через яку свербіж шкіри непокоїть вашого кота.

Складні проблеми зі шкірою можуть здаватися нездоланними, особливо якщо вони викликані алергічними реакціями або прихованою проблемою інших органів і систем. Діагностика, як правило, є багатоетапним процесом, і в деяких випадках лікування триватиме все життя.

Довіртеся своїй команді лікарів і поговоріть з ними про проблеми чи труднощі із якими ви зіштовхнулись. Є багато доступних варіантів, і ваш кіт навряд чи буде першою домашньою твариною, яка погано сприймає деякі частини лікування!  

Ведіть точні записи 

Щоб якнайшвидше знайти правильну причину, ретельно ведіть записи про розвиток і зміни ситуації, зокрема:

• Коли це почалося?
• Як ви це помітили вперше?
• Чи це трапляється вперше?
• Де буває ваш кіт?
• Чи є ймовірність того, що ваш кіт проковтнув або контактував з чимось небезпечним?
• Чи є у нього якісь інші захворювання?
• Чи приймає ваш кіт якісь ліки на даний момент?
• Чи була здійснена своєчасна обробка від бліх і кліщів?
• Чи є ще домашні тварини в будинку?

Спокусливо думати, що свербіж шкіри мине сам по собі, але якщо ви тут, це тому, що ви помітили, що ваш котячий друг почувається не дуже добре, і його чухання викликає страждання. Якщо свербіж не лікувати, можуть з’явитися рани, а разом з ними різко зростає ймовірність вторинних інфекцій.

Те, що могло бути досить простою ситуацією, може швидко перерости у складну хворобу, що завдає набагато більшу  шкоду.

Наберіться терпіння та дотримуйтесь плану лікування стільки, скільки потрібно

Список проблем, які викликають свербіж шкіри та потребують тривалого лікування, довгий. Ось чому ви повинні якомога точніше дотримуватися плану, розробленого вашим ветеринарним лікарем! В іншому випадку вам, можливо, доведеться робити кроки назад або навіть починати все спочатку. Інколи, залежно від причини, це може бути план на все життя для вашого кота.

Швидке полегшення симптомів

Крім лікування будь-яких основних захворювань вашого кота, що може зайняти час, свербіж шкіри потрібно швидко подолати, щоб уникнути подальшого пошкодження шкіри. Цього можна досягти кількома рішеннями, зокрема використанням місцевих продуктів для забезпечення дії заспокійливих і відновлюючих інгредієнтів там, де це необхідно. Залежно від ситуації ваш ветеринарний лікар може призначити пероральні або ін’єкційні препарати для полегшення свербіння. Лінійка ДУКСО S3 CALM була створена, щоб заспокоїти свербіж, зміцнити пошкоджений бар'єр і відновити баланс флори. Він доступний у різних формах, тому ви можете уникнути стресового купання. У разі шкірної інфекції ваш ветеринарний лікар може порекомендувати використання антисептичних засобів, таких як лінійка ДУКСО S3 PYO.

Запобігайте подальшому пошкодженню

Ураження шкіри не загояться, якщо кіт продовжує дряпати або вилизувати ушкоджене місце, тому вкрай важливо не допускати цього. 
Ми знаємо, що коти не є прихильниками носіння одягу чи захисних комірів, але майте на увазі, що кілька хвилин вилизування ділянки піотравматичного дерматиту можуть легко зруйнувати весь досягнутий прогрес, а необхідність обмеження контакту триватиме не більше кількох днів.